Заказать нужный образец в юрфирме весьма дорого. Причина - это важный труд, требующий квалификации. Читающий выстраивает суждение о заявителе, что написал свои взгляды, читая документ и его содержание. Фактически письмо это описание сущности подписавшегося. Это бывает архи влиятельнымв местах, когда решение формируется от умственного состояния.
Давность – согласно уголовному законодательству – истечение сроков, указанных в законе, при наличии обстоятельств, которые могут либо исключить уголовную ответственность, либо сократить или отложить исполнение наказания, назначенное судом. «Давность», как определение сроков в уголовном праве появилось очень давно, его корни уходят в древнее римское право. В России такое понятие появилось впервые в Манифесте Екатерины II от 17 марта 1775 г., который гласил, что преступление любого рода, не ставшее гласным, должно быть подвергнуто забвению, если со дня его совершения прошло 10 лет. Институт Давности получил в дальнейшем развитие, как в уголовном законодательстве СССР, так и РФ.
Срок давности по уголовным делам
Срок давности по уголовным делам – вопрос, который очень часто волнует многих посетителей юридических консультаций.
Как известно, в уголовном праве действует принцип неотвратимости наказания за совершение преступления, и статья 10 Уголовного кодекса на это указывает уже своим названием – «Назначение наказания».
Важно, чтобы наказание следовало сразу за преступлением, и в этом его большой смысл: связь между преступлением и наказанием за него должна осознаваться и самим обвиняемым, и общественностью.
Однако, важным является и принцип гуманизма, и следующие, 11-ая и 12-ая статьи УК повествуют об освобождении от уголовной ответственности и освобождении от наказания. Среди других случаев указывается возможность освобождения от наказания по причине истечения срока давности.
Под давностью подразумевается истечение указанных в законе сроков после совершения преступления или же вступления в силу приговора суда, в силу чего привлечение к ответственности или исполнение приговора не может иметь места.
Такое понятие, как срок давности по уголовным делам. всегда вызывало споры специалистов. Ныне одна из самых авторитетных точек зрения сводится к тому, что освобождение от уголовной ответственности и наказания из-за истечения срока давности по уголовному преступлению связано с уменьшением общественной опасности правонарушителя, ведь то, что в Уголовном кодексе РФ размер срока давности напрямую связан с категорией совершенного преступления, вовсе не случайно.
Впрочем, если срок давности по уголовным делам истек, это совсем не означает, что правонарушители признаются невиновными. Время никоим образом не меняет общественное значение деяния: оно остается преступным.
Грубо говоря, неприменение наказания в связи с истечением срока давности по уголовным делам является реализацией признака гуманизма, а не попустительства.
Понятно, что освобождение от уголовной ответственности и от наказания имеет свою специфику. Впрочем, течение сроков давности по уголовным делам может приостанавливаться в связи с четко прописанными в законодательстве обстоятельствами. Одно из них связано с уклонением виновного лица от следствия и суда. Надо заметить, если совершивший правонарушение никаких активных действий по уклонению и не был привлечен к уголовной ответственности, он не может быть признанным скрывающимся от следствия и суда.
Итак, можно отметить, что в отечественном законодательстве ныне обозначены два вида давности – давность привлечения к ответственности и давность исполнения приговора. Очень важно, чтобы со временем значительно снизилась или отпала общественная опасность лица, совершившего преступление, и виновный не уклонялся от следствия и суда.
Минимальный срок давности по уголовным делам для преступлений небольшой тяжести составляет два года, для преступлений средней тяжести – шесть лет, для тяжких преступлений – 10 лет, для особо тяжких – 15 лет.
Согласно Уголовно-процессуальному кодексу, истечение сроков давности – есть препятствие к возбуждению уголовного дела. Если факт истечения сроков давности будет выявлен после возбуждения уголовного дела, выносится постановление о его прекращении. Если тот факт, что срок давности по уголовным делам давно истек, становится явным во время судебного разбирательства, его итогом будет приговор с освобождением виновного от наказания. Впрочем, обвиняемый может высказать возражение против освобождения от ответственности в связи с истечением срока давности.
Срок давности по уголовным делам, в соответствии с международными соглашениями, не может быть применен к тем, кто совершил преступления против безопасности и мира.
Так или иначе, по всем вопросам, связанным со сроком давности, лучше всего обратиться к квалифицированному адвокату по уголовным делам. К вам на помощь всегда придут наши профессионалы. Звоните: +7(495) 646-08-28.
Срок давности привлечения к уголовной ответственности. Порядок исчисления этого срока.
Александр, Одесса
ОТВЕТ:
Уголовный кодекс Украины предусматривает два вида сроков давности: давность привлечения к уголовной ответственности и давность исполнения обвинительного приговора.
Срок, в течение которого лицо совершило преступление, но не было осуждено судом, либо осуждено, но приговор не вступил в законную силу. называется сроком давности привлечения к уголовной ответственности (ст.49УК Украины).
Срок, исчисляемый от даты вступления в силу обвинительного приговора до даты приведения этого приговора в исполнение, называется сроком давности исполнения обвинительного приговора (ст.80УК Украины). К таким случаям относятся, например следующее: суд осудил лицо к принудительным работам, приговор вступил в законную силу, но по каким-то причинам органы, исполняющие наказание, не привели наказание к исполнению.
Применение давности в отношении лиц, совершивших преступление, будучи несовершеннолетними (до 18 лет) имеет свои особенности (ст.106УК Украины).
Привожу содержание указанных статей языком оригинала:
«Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
1. Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
2. Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
3. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, подвоюються.
4. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
5. Питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі.
6. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437 - 439 та частиною першою статті 442 цього Кодексу.
Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності
1. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
2. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
2) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
3. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки виконання обвинувального вироку:
1) два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
2) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
3) сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин».
Таким образом. чтобы определить сроки давности, следует знать какое преступление совершило лицо, в каком возрасте, какое наказание предусмотрено за это преступление, к какому виду по критерию тяжести относится данное преступление, а также другие обстоятельства, указанные в приведенных выше статьях Уголовного кодекса, которые влияют на применение сроков давности.
В соответствии с Уголовным кодексом Украины хулиганство предусматривает следующее:
«Стаття 296. Хуліганство
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років».
Для определения сроков давности, кроме всего прочего, следует определить к какому виду тяжести относится совершенное преступление - ст.12 УК Украины:
«Стаття 12. Класифікація злочинів
1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.
3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі».
Таким образом. если лицо, совершившее хулиганство было совершеннолетним на момент его совершения, то, к примеру, по части второй указанной статьи срок давности привлечения к уголовной ответственности составляет 5 лет.
Определяется это следующим образом. Максимальное наказание за такое преступление (ч.2 ст.296УК Украины) предусмотрено в виде 4 лет лишения свободы. В связи с этим, в соответствии с ч.3 ст.12УК Украины это преступление относится к преступлениям средней тяжести. При совершении преступления средней тяжести срок давности привлечения к уголовной ответственности установлен в 5 лет (п.3 ч.1 ст.49УК Украины), который исчисляется с момента совершения преступления до вступления приговора суда в законную силу.
Учитывая, что по данному вопросу можно целую монографию писать, позволю себе закончить на этом консультацию. Надеюсь, что из предоставленной информации и разъяснения порядка определения сроков давности, вы сами сможете определить срок давности, который вас интересует.
Что же касается последствий истечения срока давности, то они вытекают из самого названия. С истечением сроков привлечения к уголовной ответственности привлечь к уголовной ответственности за совершенное преступление нельзя (запрещается наказывать). С истечением сроков приведения обвинительного приговора к исполнению исполнить назначенное наказание нельзя (запрещается исполнять назначенное наказание).
Последнее, на что хотел бы обратить ваше внимание. Учитывайте, что сроки давности могут прерываться. Случаи, когда они прерываются, указаны в вышеприведенных статьях Уголовного кодекса. Кроме того, при определении того, к какому виду тяжести относится то или иное преступление, не следует путать такие виды наказания как ограничение свободы (обмеження волі) с таким наказаним, как лишение свободы (позбавлення волі). Ограничение свободы считается более мягким наказанием, чем лишение свободы.
Удачи вам. И желаю вам на будущее не ждать истечения сроков давности, а просто не совершать преступлений.
Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.
Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины
О значении давности в уголовном праве
Глава I. Исторический очерк развития института давности
в уголовном праве
1. Общее понятие о давности в уголовном праве. Давность
