Прежде чем копировать пример, естественно следует внимательно прочитать приведенные в нем пункты законодательства. Сейчас они вполне вероятно могут утратить силу. Правильный пример поможет в разрешении некомпетентности при придумывании письма. Это поможет сэкономить на найме адвоката. Лишние деньги для руководителя не лишние.
В соответствии с действующим законодательством, оружие – это устройства и предметы, конструктивно предназначенные для поражения живой или иной цели, подачи сигналов. Данное определение зафиксировано в статье 1 Федерального закона «Об оружии», который не только устанавливает основные понятия в данной сфере, но и регулирует некоторые вопросы относительно регистрации оружия, лицензированного приобретения и использования, форму продажи и хранения гражданского оружия, а также способы изъятия.
Действующий закон об оружии по своей структуре отличается от многих современных Федеральных законодательных актов (так, например, Федеральный закон об исполнительном производстве содержит 19 глав, Закон о государственной тайне состоит из 8 разделов и т.д.), поскольку он не имеет глав, а содержит только 32 статьи. Однако, относительно небольшой закон охватывает большую область деятельности в определенной сфере!
Рассмотрим закон об оружии постатейно. Статья 1 закона об оружии, дает основные понятия терминам, которые применяются во всем Федеральном законе и в общем в охватываемой законом сфере. В статье даны понятия таким терминам, как пневматическое оружие, боеприпасы, газовое оружие, метательное оружие, патроны, огнестрельное оружие, производство оружия и другое.
Виды оружия зафиксированы в статье 2 настоящего закона. Статья определяет, что в зависимости от целей его использования, а также по основным характеристикам и параметрам, оружие подразделяется на служебное, гражданское и боевое ручное стрелковое и холодное.
Далее, статьями 3-5 закона об оружии даны конкретные разъяснения по указанным видам оружия, в том числе перечислены основные их подвиды и определены цели для их использования. Статьями 6-7 регламентируются ограничения, которые установлены на оборот служебного и гражданского оружия и обязательные требования к этому виду оружия и патронов к ним.
Государственный кадастровый учет гражданского и служебного оружия, а также патронов к нему осуществляется согласно статье 8 закона об оружие. Статьи 9 и 9.1. закрепляют форму лицензирования при приобретении оружия и патронов к нему, а также при производстве оружия и основных частей огнестрельного оружия, в том числе патронов к нему, его торговлю, коллекционирование и экспонирование.
Субъекты, имеющие право на приобретение оружия определены в статье 10 настоящего закона, при этом право на приобретение оружия государственными военизированными организациями, юридическими лицами с особыми уставными задачами и гражданами РФ, а также право на приобретения оружия другими субъектами, закреплено в статьях 11-15 закона об оружии. Статьями 16-22 определяются правила производства оружия и патронов, ввоз и вывоз оружия и патронов на территорию РФ, способы торговли служебным и гражданским оружием, формы продаж, передачи, дарения и наследования оружия, способы хранения оружия и патронов к нему. В том числе, если речь идет о наградном оружии и если продажа оружия осуществляет иными субъектами.
Порядок взимания платежей при выдаче разрешений и лицензий, продлении срока их действия определяется в статье 23 закона об оружии. Применение оружия гражданами РФ осуществляется согласно статьи 24. Закон об оружии, в статье 25 фиксирует ношение, учет, перевозку, уничтожение, транспортирование, коллекционирование и экспонирование оружия. Аннулирование и изъятие лицензии на приобретение оружие осуществляется в порядке статьи 26 закона. Контроль за оборотом оружия регламентирован статьей 28, способы изъятия оружия и патронов – статьей 27.
Скачать закон об оружие
Травматическое оружие станет общедоступным?
Не так давно на сайте МВД Украины был опубликован законопроект "О разрешительной системе в сфере обращения со специально определенными видами оружия, боевыми припасами к нему, средствами индивидуальной защиты и активной обороны, взрывчатыми материалами промышленного значения".
Основная идея законопроекта состоит в урегулировании правоотношений в сфере предоставления разрешений на обращение с определенными видами оружия самообороны или травматическим оружием.
Согласно законопроекту, право на ношение такого оружия предлагается предоставить гражданам Украины, достигшим 18-летнего возраста, за исключением граждан, не зарегистрированных по месту жительства, не прошедших медосмотр, имеющих непогашенную судимость, либо тех, в отношении которых вступил в силу приговор суда. Разрешение на ношение оружия будет выдаваться сроком на 5 лет, а разрешение на его приобретение (после получения права на ношение) — на 6 месяцев.
Примечательным является то, что в самом законопроекте не рассматривается процедура контроля за оборотом травматического оружия, а также не разработан порядок его приобретения. Очевидно, это будет изложено в подзаконных нормативных актах МВД. Например, на данный момент эти вопросы урегулированы указом МВД №622 "Об утверждении Инструкции о порядке изготовления, приобретения, хранения, учета, перевозки и использования огнестрельного, пневматического и холодного оружия, устройств отечественного производства для отстрела патронов, снаряженных резиновыми или аналогичными по своим свойствам материальными снарядами несмертельного действия, и указанных патронов, а также боеприпасов к оружию и взрывчатых материалов".
Напомним, что в соответствии с действующим законодательством право на ношение травматического оружия имеют народные депутаты, журналисты, сотрудники правоохранительных органов, работники судов и госслужащие.
Стоит ли овчинка выделки?
По мнению авторов законопроекта, повальное "гражданское вооружение" не только обеспечит граждан необходимыми средствами самообороны, но и повлияет на сокращение уровня преступности. Однако сами граждане, а также компетентные в этой области эксперты категорически не согласны с такой позицией. Среди их доводов лидируют:
психологическая неготовность населения к хранению и ношению оружия;
неумение правильно оценить уровень опасности и воспользоваться оружием в экстремальной ситуации;
неспособность государственных органов обеспечить надлежащий контроль за оборотом травматического оружия ввиду их коррумпированности.
Так, согласно недавно проведенному опросу (по данным исследования R&B Group), против вооружения выступают 83,9% украинцев, а за предоставление права на ношение оружия — 7,8%. 77,9% опрошенных опасаются, что принятие такого закона приведет к всплеску насилия. И только 10,5% украинцев надеются на то, что таким образом будет сокращен уровень преступности.
Тонкая грань самообороны
Особое внимание в этом контексте следует обратить и на такое понятие, как "необходимая оборона". Исходя из ч. 1 ст. 36 УК, таковой признаются действия, совершенные с целью защиты охраняемых законом прав и интересов лица, которое защищается, или другого лица, а также интересов общества и государства от общественно опасного посягательства путем причинения тому, кто посягает, вреда, необходимого и достаточного в данной обстановке для немедленного предотвращения или прекращения посягательства.
Необходимыми условиями обороны являются:
факт посягательства на охраняемые интересы;
соответствие этого факта определению общественно-опасного посягательства;
реальный характер посягательства;
своевременность самообороны.
Отметим, что УК не требует механического равенства между средствами и характером обороны и посягательства. Так, в случае угрозы холодным оружием обороняющийся может применить огнестрельное. Однако причинение при необходимой обороне явно чрезмерного вреда при понимании обороняющимся, что посягательство может быть прекращено с менее значительным ущербом, признается превышением пределов необходимой обороны и влечет за собой уголовную ответственность в соответствии с ч. 3 ст. 36 УК в виде исправительных работ сроком до 2 лет, ограничения свободы на срок до 3 лет либо лишения свободы на срок до 2 лет (ст. 118, 124 УК).
Как будут устанавливаться критерии необходимой самообороны при наличии огнестрельного оружия у обеих сторон конфликта (что станет вполне реальным с принятием данного закона), пока неизвестно.
Радикальные предложения
В то же время, у заядлых оружейников изложенное не отбивает охоту предлагатьлегитимизировать не только травматику, но и боевое огнестрельное оружие. Аргументируя свою позицию, сторонники радикальных законодательных изменений указывают на криминалистические аспекты.
Так, при получении разрешения на хранение и ношение боевого огнестрельного оружия из него должны быть проведены три выстрела с дальнейшим занесением пуль и гильз в пулегильзотеку вместе с номером самого оружия, а также данными о его владельце. Поскольку при проходе через канал ствола на оболочке пули образуются следы рельефа его стенок, отображающие индивидуальные особенности оружия (количество, направление, крутизна и ширина нарезов), пуля, обнаруженная на месте преступления, при сравнении с ранее полученными образцами поможет идентифицировать оружие и установить лицо, которому оно принадлежит.
А вот на резиновой пуле, выпущенной из травматики, подобных идентифицирующих признаков не остается, и если стрелявший потрудится собрать гильзы, его личность установить будет практически невозможно. При этом уже ни для кого не является секретом, что травматическое огнестрельное оружие действительно убивает. По данным специалистов, вероятность летального исхода при выстреле в упор, а также при попадании в глазницу или височную область достигает практически 100%.
Комментарии
Светлана Кравчук, стажист на должности прокурора Нововоронцовского района Херсонской области:
- У меня нет полномочий комментировать волю законодателя, поскольку именно к его компетенции относится одобрение или неодобрение данной законодательной инициативы. Если законопроект будет принят, очевидно, прокуратура в рамках своих полномочий приложит все возможные усилия для того, чтобы не допустить перегибов в таком правовом понятии, как необходимая самооборона. Также придется поработать ученым в области баллистики, поскольку пуля, выпущенная из травматического огнестрельного оружия, не имеет идентифицирующих признаков, что значительно усложнит установление владельца в случае отсутствия гильзы — например, при ее изъятии или при осуществлении выстрела из револьвера.
2 комментария к статье “Травматическое оружие станет общедоступным?”
Украина: «Закон об оружии» или закон оружия
D1%82%D1%8F%D1%96.jpg" /% «Закон об оружии» или закон оружия
«Майдан» обнажил множество проблем нашего общества, которые в спокойной ситуации большая часть граждан предпочитала бы не замечать.
Мы лишний раз увидели, насколько близки к социальному противостоянию и как зыбка наша безопасность в условиях дисбаланса криминогенной и политической ситуации. Данный факт, в частности, вынуждает экспертов по-иному подойти к обсуждению Закона «Об оружии».
Разумеется, оружие – это целая культура, хоть и не означает, что все, кто ходят без него – некультурные. Но в нынешнем обществе – и не только украинском – дело обстоит так, что защищаться от криминальных элементов гражданам приходится самостоятельно. И вот теперь власти раздумывают: разрешить украинцам приобретать и носить оружие или лучше не рисковать?
Стрельба по-украински
Вопрос о легализации ношения оружия гражданами Украины обсуждается в обществе не первый день, месяц или год. Еще до «майданных» событий волна дискуссий прокатилась по коридорам Кабмина, который рассмотрел законопроект о свободной продаже травматических револьверов и пистолетов, но счел его во многом недообработанным и отфутболил назад.
Вопрос так и остался бы висеть в воздухе, но украинцам было предложено самим сформировать пожелания для закона об оружии.
С этой целью Украинская ассоциация владельцев оружия представила общественную инициативу по подготовке Закона «Об оружии», пригласив для участия специалистов по огнестрельному оружию, спортсменов, стрелков и других экспертов в данном вопросе. Этот шаг был вызван необходимостью урегулировать закон об обороте оружия в стране, ведь без этого преступность не только не снижается, но и уверенно растет.
Примеров тому масса:
• В середине мая днепропетровские журналисты зафиксировали на камеру сцену почти голливудской погони: трое мужчин неслись за четвертым, причем, не стесняясь, стреляли тому вдогонку, несмотря на людную улицу.
• 2 сентября на Соборной площади Одессы раздались выстрелы из травматического оружия, которое подоспевшая милиция изъяла у двух любителей пошуметь.
• В Крыму 27 июля произошло убийство мэра Феодосии Александра Бартенева. который уже в больнице скончался от полученных ран.
• 15 сентября 83-летний харьковчанин решил поиграть в супермена, устроив пальбу с крыши дома по живым мишеням на автостоянке; затем «на бис» метнул взрывчатку и последним выстрелом покончил с собой.
• В Виннице 23 сентября выстрелом из «травматика» был ранен бизнесмен, у которого «джентльмены удачи» отобрали сумку с деньгами.
• В Донецке 3 ноября пассажирский автобус был обстрелян неизвестными лицами из травматического оружия – благо, никто не пострадал.
Это далеко не полная статистика, которая, к сожалению, все больше напоминает Украину в «лихие 90-е». По словам председателя наблюдательного совета Украинской ассоциации владельцев оружия Георгия Учайкина, в нашей стране легального оружия среди жителей насчитывается порядка 2 миллионов единиц.
При этом нелегальных «стволов» – более 3,5 млн. И именно это оружие чаще всего фигурирует в криминальной хронике и участвует в различных преступлениях.
D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B5-1.jpg" /% Немного статистики
Две стороны «одного пистолета»
Среди жителей Украины немало тех, кто так или иначе сталкивался хотя бы раз с грабителями, хулиганами и другой публикой, которая иным способом зарабатывать деньги не научилась. Это и становится чаще всего основанием для приобретения оружия индивидуальной защиты.
Задумываются о «травматике» и пенсионеры, на скромные доходы которых тоже бывают не прочь польститься любители легкой наживы. Это легко понять: редко когда – и то по счастливой случайности – рядом может оказаться милицейский патруль, который скрутит грабителя и спасет гражданина, беззащитного перед ножом или пистолетом.
Чаще преступник и жертва остаются один на один и сильнее оказывается тот, у кого в руках находится «железный аргумент». Как говаривал знаменитый гангстер Аль Капоне: "С помощью доброго слова и пистолета можно добиться гораздо большего, чем с помощью только доброго слова".
То есть необходимость иметь травматическое оружие в качестве средства защиты налицо. Однако нынешнее законодательство позволяет расхаживать с такими "игрушками" только отдельным группам лиц: судьям, правозащитникам, народным депутатам, журналистам – словом, тем, чья профессия имеет такое побочное следствие, как необходимость защищать свою жизнь.
Такое ограничение было направлено, чтобы вроде как уменьшить количество преступлений с применением «травматов», хотя согласно Конституции все граждане Украины равны в своих правах. Но даже если человек принадлежит к одной из указанных категорий, ему предстоит пройти «семь кругов ада» в виде бюрократической волокиты, а именно:
• письменное ходатайство о выдаче разрешения на имя руководителя органа внутренних дел;
• заполненная карточка-заявка на получение оружия;
• банковские чеки об оплате за услуги разрешительной системы, а также за удостоверение на право пользования оружием;
• справка о прохождении курсов по обучению владению оружием: правила поведения, хранения, техники безопасности и т. п.;
• медицинская справка об отсутствии противопоказаний, препятствующих приобретению оружия;
• справка из МВД об отсутствии судимостей;
• рапорт участкового по месту жительства о проверке условий хранения оружия.
Такая система, несомненно, оправдана: если оружие попадет к какому-нибудь скрытому маньяку, то жди беды. К тому же свобода приобретения и ношения оружия может превращать людей в монстров, как это демонстрируют на собственном горьком опыте США.
С другой стороны, если говорить о необходимости рядовых граждан защищать себя от «алкоголиков-тунеядцев-хулиганов», то наглядную иллюстрацию показало российское телевидение.
В метро человек неадекватного поведения и вида набросился на мужчину, а затем вынул нож и полоснул того по груди. Пьяницу с ножом окружила толпа людей, подозвали милицию, которая при этом не спешила применять табельное оружие, несмотря на призывы обезвредить преступника. И лишь когда один из прохожих брызнул из газового баллончика, а второй набросился и выбил нож, правоохранители набрались смелости скрутить буяна и надеть на него наручники.
То есть даже присутствие милиции не всегда может быть гарантией безопасности. Такие случаи не единичны, и не только в России.
Что же касается запрета на ношение оружия как такового, то множество убийств у нас совершаются при помощи кухонного ножа, топора или молотка, но никто не поднимает вопрос о законном обороте этих орудий.
D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B5-2.jpg" /% Немного статистики
Закон об оружии: быть или не быть?
Гамлетовский вопрос в отношении свободы ношения оружия в Украине остается актуальным. Стоит разрешать вооружаться рядовым украинцам или нет – вот в чем вопрос. Эксперты разделились на два лагеря, и каждый выдвигает вполне разумные аргументы в свою пользу.
Правозащитник и медиа-эксперт Али Сафаров высказал мысль, что легализация короткоствольного оружия может спровоцировать всплеск насилия в стране, во всяком случае, на первых порах. «Любой человек, которому в транспорте наступили на ногу, может быть, во-первых, вооружен, во-вторых, готов применить это оружие», – сказал он.
В то же время Сафаров допустил, что со временем «взаимное уважение людей друг к другу сильно повысится, поскольку, как говорил Франклин, «Демократия – это договор о правилах между хорошо вооруженными джентльменами».
Что же касается «травматики», которой вооружены сейчас сотрудники милиции, судьи, народные депутаты и журналисты, то, по мнению эксперта Георгия Учайкина, гражданам стоит дать право на защиту самих себя с помощью короткоствольного нарезного оружия, а травматическое никому не нужно.
«Когда человек использует травматическое оружие и знает, что у него нет той мощности, что есть у настоящего, он старается стрелять в самые уязвимые части тела – лицо, шею, пах. Зачастую это приводит к летальным последствиям или тяжким увечьям.
Ну и главное – травматическое оружие невозможно идентифицировать – на этом кусочке резины не остается никаких следов от прохождения сквозь ствол. Невозможно установить владельца – отвечать некому! Именно из-за этого и происходит сумасшедшее количество умышленных увечий и убийств из травматики», – отметил Учайкин.
В том, что украинцы должны иметь право на оружие, а значит и на возможность себя защитить в экстремальных ситуациях, твердо убежден и директор Центра развития общества Игорь Харченко:
«Граждане должны получить право на оружие, чтобы иметь возможность не только защитить себя, но и при необходимости – в случае внешней интервенции или нестабильной ситуации внутри самой страны защитить своих родных, свою Отчизну. Республика – это личное дело всех ее граждан. Соответственно, мы должны доверять друг другу, и это доверие должно распространяться на нашу ответственность за то, чтобы держать в руках оружие, доступное сегодня лишь для силовых структур и бандитов.
Собственно, эти категории граждан не имеют проблем с оружием, остальные же находятся под постоянной угрозой его применения теми или иными структурами. Украинцы ничем не хуже граждан европейских стран, которые могут приобрести оружие и владеть им. Там вопрос стоит только в обеспечении его надлежащего использования, хранения и тренировок тех, кто им владеет. И, соответственно, в воспитании и пропаганде среди населения ответственности, должного отношения к оружию».
D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B5-3.jpg" /% Немного статистики
Опыт других стран – полезное дело
С ноября 2013 года в Киеве объявлен период добровольной сдачи оружия, инициированный милицией. Но если правоохранители не в состоянии защитить каждого, кто столкнулся один на один с преступниками, почему жители должны отказываться от средства личной защиты? Ведь альтернатива не радужная: газовые баллончики неэффективны, а электрошокеры – запрещены.
Все же, вопреки мнениям, что свобода ношения оружия всколыхнет волну преступности, стоит отметить, что преступники нацеливаются в первую очередь на тех, кто их боится и беззащитен. Но если все будут знать, что любой человек может в любой момент оказать вооруженное сопротивление, вполне возможно, в обществе возникнет соответствующая культура.
А что же происходит в странах, где существует законный оборот настоящего огнестрельного, а не травматического оружия?
К примеру, Прибалтика с 1994 года живет с таким законом. И все законопослушные граждане понимают, что за каждый выстрел из оружия, которое было официально приобретено, зарегистрировано и прошло процедуру предварительного отстрела (когда в пулегильзотеке есть образцы пуль и гильз каждого легально проданного ствола), придется отвечать. Потому безосновательно такое оружие никто не применяет. То же самое – в Польше, Чехии, Франции, Италии, Испании, Германии.
В последней, кстати, из двух с небольшим миллионов зарегистрированных владельцев оружия 1,6 млн – стрелки-спортсмены, 280 тыс. – коллекционеры, 250 тыс. – охотники, и только 30 тыс. – лица, имеющие право ношения оружия в целях самообороны. Закон, регулирующий оборот оружия и боеприпасов, у «бундесов» довольно жесткий: незаконное хранение, к примеру, даже одного патрона 7,62 NATO может обойтись в год тюрьмы.
Однако в раздумьях, нужно ли разрешить рядовому гражданину Украины носить оружие, стоит помнить также, что убивает не оружие, а в первую очередь – люди.
Готовы ли мы к свободе ношения оружия?
Ответственность, которая повышается на порядок, когда у рядового гражданина появляется кобура под мышкой, похоже, не всех украинцев заставляет задуматься одинаково глубоко. Цивилизованность нашего общества можно представить в виде весов, на чашах которого расположены криминогенная и политическая ситуации.
И если одна из чаш – неважно какая – начнет перевешивать, то нарушение этого баланса может обернуться, в лучшем случае, – предупредительным передергиванием затвора, в худшем – время от времени раздающимися выстрелами.
Ведь с одной стороны – криминальный мир, который никогда и не был скован разрешительными законами о ношении оружия, а посему создает угрозу для граждан, а с другой – политическая нестабильность, которая уже давно подталкивает людей к тому, чтобы взять в руки уже не вилы, а пистолеты.
Кроме того, не стоит отбрасывать риски возникновения более жестких социальных противостояний, которые чреваты взрывом гражданской войны, ведь отличия социально-политических предпочтений граждан никуда не исчезают.
Еще одна «любимая мозоль» украинского общества – наши обожаемые блюстители порядка, у которых, как мы уже убедились, многое удалено от идеала. О доверии украинского народа к родной милиции говорит тот факт, что на парней в синей форме уповает лишь 1% граждан. То есть остальные 99% сильно сомневаются, что правоохранители сумеют их защитить.
Сомнения, разумеется, небезосновательные: доблестные милиционеры и без «майдана» в ряде случаев ведут себя похлеще любого преступника (вспомним Врадиевку) либо не желают заниматься «мелочами», когда и так имеется масса «висяков».
Но когда дело доходит до такого, как упоминавшееся уже фехтование ножом в российском метро, когда блюстители не торопились обезвреживать преступника и это фактически сделали сами граждане, невольно задумываешься об индивидуальном средстве защиты патронов на восемь.
Решение проблемы всегда есть, и оно не в радикализме: давайте всех вооружим и посмотрим, как все друг друга "перещелкают". И не в тотальном обезоруживании, которым сейчас занимается, в частности, столичное МВД.
Помимо правил и кодексов, четко разграничивающих пределы допустимой самообороны и ответственности за те или иные действия, каждый человек должен, в первую очередь, понимать сам: существует разница между словами «обезвредить» и «убить»; а также бояться народного гнева, который сегодня так часто дает о себе знать.
А в общем, не быть равнодушным, если рядом происходит беда и единственным способом предотвратить ее остается «железный аргумент».
Автор Тема: Закон Украины про оружие (Прочитано 2001 раз)
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі спеціальні терміни вживаються в такому значенні:
- державні органи - органи державної влади та інші державні органи;
- посадові особи - це особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих або адміністративно - господарчих обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
- підприємства, що мають особливі статутні завдання - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, яким чинним законодавством України дозволено володіння чи користування зброєю для виконання виробничих, охоронних або інших, пов'язаних з обігом зброї, функцій;
- зброя - пристрої, прилади і предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої або іншої цілі і які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення;
- основні частини зброї - частини зброї, що визначають її функціональне призначення і підлягають клеймуванню та нумеруванню на виробництві;
- вогнепальна зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, що приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної енергії заряду пороху чи іншої речовини;
- стрілецька вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, калібр ствола якої не перевищує 25 міліметрів;
- нарізна вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що має спіральні нарізи у направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби;
- гладкоствольна вогнепальна зброя - це вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100-140мм на початку або в кінці ствола, гладкоствольні рушниці з свердловиною "сюпра";
- комбінована зброя - вид вогнепальної зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи або має при гладкому каналі ствола нарізне свердління біля дульного зрізу;
- бойові припаси - пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої чи іншої цілі снарядом (кулею, шротом тощо);
- пневматична зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом (кулею), що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітря;
- холодна зброя - зброя, призначена для ураження цілі шляхом використання лише м'язової сили людини або механічної енергії;
- холодна ручна зброя - холодна зброя, яка утримується руками людини і використовується для ураження цілі при безпосередньому контакті з нею;
- холодна метальна зброя - холодна зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, приведеним у дію механічним пристроєм чи мускульною енергією людини;
- військова зброя - зброя, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України та інших військових формувань і призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань з метою забезпечення виконання покладених на них функцій;
- службово-штатна зброя - службово-штатною зброєю вважається короткоствольна нарізна (крім автоматичної), довгоствольна нарізна (крім автоматичної), гладкоствольна довгоствольна зброя, нарізна мисливська, придбана в порядку встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України, міністерствами, іншими центральними органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, що мають особливі статутні завдання, для озброєння особового складу охорони, своїх працівників, посадових осіб, яким згідно із законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю;
- цивільна зброя - зброя, призначена для використання громадянами з метою індивідуального захисту, полювання і зайняття спортом;
- несучасна зброя - знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України та інших військових формувань зброя, до якої не виготовляються боєприпаси, а також зброя зазначеного вище типу, виготовлена в сучасних умовах в одиничних екземплярах та малих партіях спеціально для виставок (експозицій) та колекціонування;
- газова зброя - вид ствольної зброї (пістолети і револьвери калібром до 12 мм), призначеної для тимчасового ураження живої цілі на обмеженій відстані або площі речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії;
- саморобна зброя - зброя, повністю або частково виготовлена в кустарних умовах без відповідного дозволу;
- перероблена зброя - зброя заводського виготовлення, яка внаслідок внесення технічних змін в кустарних умовах без відповідного дозволу, набула нові якості (менші розміри, придатність до автоматичної стрільби тощо);
- обіг зброї - виробництво, ремонт, реалізація, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, колекціонування, передача, перевезення, експорт, імпорт, ввезення, транзитне перевезення та вивезення з території України зброї та її основних частин;
- виробництво зброї та боєприпасів - це виготовлення зброї, її основних частин та (або) складання зброї, виготовлення або спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них;
- реалізація зброї - торгівля зброєю, основними частинами до неї, боєприпасами, патронами відповідно до отриманих ліцензій та на підставі виданих дозволів;
- ремонт зброї - це лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни, відновлення або відповідної обробки спрацьованих деталей;
- зберігання зброї (боєприпасів) - володіння ними у місці, що не знаходиться безпосередньо при особі;
- носіння зброї - носіння зарядженої зброї особою поза місцем її постійного зберігання;
- перевезення (перенесення) зброї та боєприпасів - транспортування їх як багажу, або разом з собою у стані, що виключає можливість миттєвого застосування зброї;
- стан, що виключає можливість миттєвого застосування зброї - зброя у розрядженому, розібраному стані;
- застосування зброї - здійснення умисного прицільного пострілу, або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі, подачі сигналу тощо;
- сертифікація зброї і бойових припасів - підтвердження уповноваженими державними органами відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, бойових припасів до неї обов'язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації.
Стаття 2. Класифікація зброї
Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя поділяється на такі види:
1. Військова
2. Службово-штатна
3. Цивільна:
а) мисливська
б) спортивна
в) нагородна
г) самооборони
д) сигнальна
є) колекційна
4. Холодна
5. Учбова (імітаційна)
6.Саморобна.
Окремі види зброї можуть поділятися на системи й моделі.
Приналежність конкретних зразків зброї (крім саморобної) до зазначених типів і видів, а також до систем і моделей встановлюється у Державному збройовому кадастрі України.
Стаття 3. Державний збройовий кадастр
Державний збройовий кадастр - офіційний збірник систематизованих відомостей про зброю і боєприпаси, обіг яких дозволений на території України.
Державний збройовий кадастр видається і ведеться Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандартом України). Відомості про зброю заносяться до Державного збройового кадастру Держстандартом України на підставі позитивних результатів сертифікації на протязі одного місяця з дня й завершення.
Кадастр перевидається один раз на п'ять років.
Держстандарт України два рази на рік публікує систематизовані відомості про внесення змін і доповнень до Державного збройового кадастру.
Стаття 4. Сертифікація зброї та боєприпасів
Обов'язковій сертифікації підлягає зброя та бойові припаси, які виробляються в Україні або ввозяться для реалізації на її територію з-за кордону. Несучасна колекційна зброя не підлягає сертифікації.
Ввезення зброї та боєприпасів з інших країн для проведення їх сертифікації здійснюється у відповідності зі статтею 13 цього Закону.
Сертифікація зброї та боєприпасів проводиться Держстандартом України та його органами в порядку та у відповідності з вимогами, встановленими чинним законодавством України, а також діючими на її території міжнародними нормами. Сертифікація зброї та боєприпасів здійснюється за заявками виробників чи осіб, що ввозять зброю та боєприпаси на територію України з метою її реалізації, протягом тридцяти днів після подання необхідних документів. За проведення сертифікації зброї сплачується державне мито.
Розділ ІІ. Основи обігу зброї та боєприпасів до неї
Стаття 5. Порядок обігу зброї
Порядок обігу зброї встановлюється і регулюється цим Законом, іншими законодавчими актами, а також постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими уповноваженими державними органами.
Встановлені правила обігу зброї поширюються також на її основні частини та бойові припаси.
Стаття 6. Обмеження обігу зброї
На території України забороняється:
1) обіг зброї, не внесеної до Державного збройового кадастру (крім несучасної зброї);
2) незаконний обіг зброї та бойових припасів до зброї;
3) обіг саморобної та переробленої зброї, а також вкладних до гладкоствольної зброї нарізних стволів;
4) обіг пристосованих для використання в якості зброї предметів ударної, дробильної та метальної дії (кастетів, кистенів, нунчаків, метальних зірок - сюрикенів, метальних ножів, та інших предметів ударно-дробильної дії, за винятком спортивних снарядів);
5)обіг зброї, що своєю формою імітує безпечні предмети;
6) обіг як службово-штатної та цивільної зброї:
- вогнепальної автоматичної самострільної зброї, тобто зброї, призначеної для безперервної та одиночної стрільби;
- зброї, що має конструкцію, яка дозволяє складати чи розбирати ії таким чином, що при цьому не втрачається здатність здійснення пострілу;
7) встановлення на службово-штатній та цивільній зброї пристроїв для безшумної стрільби і нічних прицілів, які знаходяться на озброєнні у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
зберігання та використання за межами спортивних об'єктів і придбання громадянами вогнепальної спортивної нарізної зброї, холодної метальної і клинкової спортивної зброї, пневматичної зброї кінетичною енергією 7,5 Дж і більше, крім випадків, передбачених чинним законодавством;
9) пересилання зброї;
10) носіння зброї громадянами під час проведення масових публічних заходів;
11) носіння з метою особистого захисту холодної і вогнепальної довгоствольної зброї за винятком осіб, яким таке право надане чинним законодавством;
12) придбання, зберігання і використання громадянами бойових припасів з кулями бронебійної, запалювальної чи розривної дії, куль зі зміщеним центром ваги, зі шротовими зарядами до пістолетів і револьверів, а також патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, недопущених Міністерством охорони здоров'я України до використання;
13) перебування у власності громадян, об'єднань громадян військової та службово-штатної зброї.
Стаття 7. Виробництво зброї та боєприпасів, ремонт зброї
Виробництво зброї, крім військової, її вузлів, частин, їх складання, переробка чи ремонт з метою відновлення втрачених вражаючих властивостей та виготовлення бойових припасів і патронів, їх компонентів, а також реалізація зброї, її вузлів і частин, бойових припасів і патронів та їх компонентів здійснюються підприємствами, організаціями та громадянами на підставі ліцензій, що видаються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Без відповідних ліцензій виготовлення, ремонт і реалізація зброї, бойових припасів і патронів не допускається.
Виробництво, ремонт і реалізація окремих видів зброї здійснюються в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Виробники зброї, бойових припасів і патронів мають право:
власності або повного господарського відання на виготовлену зброю, бойові припаси і патрони, а також на прибутки від їх реалізації;
виготовляти зброю, бойові припаси і патрони відповідно виданої ліцензії та продавати їх замовникам;
здійснювати конструкторські розробки і випробовувати виготовлені зброю, бойові припаси і патрони в порядку, встановленому законодавством України.
Виробники зброї, бойових припасів і патронів зобов'язані:
забезпечувати відповідність виготовлених зброї, бойових припасів і патронів державним стандартам;
засвідчувати виготовлену зброю маркувальними позначками і обліковими номерами, а бойові припаси і патрони - маркувальними позначками;
вести облік виготовлених зброї, бойових припасів і патронів;
забезпечувати схоронність виготовлених зброї, бойових припасів і патронів і запасних частин до неї та компонентів бойових припасів і патронів;
мати сертифікати на всі види зброї, бойових припасів і патронів, що виготовляються;
продавати виготовлені зброю, бойові припаси і патрони.
Спорядженням патронів до мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї можуть займатися власники такої зброї для особистого користування за наявності дозволу на її зберігання і носіння.
Військова зброя та бойові припаси до неї виготовляються за заявками Збройних Сил України, інших військових формувань та Міністерства внутрішніх справ України, а також державних органів, що здійснюють постачання такої зброї іншим державам, на державних підприємствах у порядку, встановленому цим Законом та законодавством України.
Стаття 8. Реалізація вогнепальної зброї та боєприпасів до неї
Порядок реалізації військової зброї та боєприпасів до неї визначається Кабінетом Міністрів України.
Реалізацію службово-штатної та цивільної зброї і боєприпасів до неї здійснюють суб'єкти господарювання, які мають відповідну ліцензію. Порядок і умови реалізації цивільної та службово-штатної зброї визначається чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 9. Суб'єкти, що мають право на придбання зброї
Право на придбання відповідних видів зброї і бойових припасів на території України мають:
- державні органи;
- підприємства, установи та організації незалежно від форми власності для озброєння особового складу охорони, своїх працівників і посадових осіб, яким згідно з законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю (далі - підприємства, установи і організації, що мають особливі статутні завдання);
- суб'єкти, які згідно з чинним законодавством займаються виробництвом, ремонтом, реалізацією зброї та бойових припасів, утриманням стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, та інші, яким таке право надане чинним законодавством;
- спортивні та мисливські організації;
-(юридичні і фізичні особи) установи культури, що експонують колекції зброї, або використовують зброю під час кінозйомок чи проведення циркових вистав за участю хижих звірів;
- громадяни України;
- іноземні громадяни та іноземні юридичні особи у порядку, визначеному цим Законом.
Посадові особи, які підлягають державному захисту відповідно до законодавства України, мають право отримувати в тимчасове користування службово-штатну зброю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Стаття 10. Придбання службово - штатної зброї
Державні органи, підприємства, що мають особливі статутні завдання та суб'єкти підприємницької діяльності, які мають право на придбання службово - штатної зброї, придбавають її за дозволами органів внутрішніх справ відповідно до статті 11 цього Закону.
Придбання нарізної службово-штатної зброї та боєприпасів до неї здійснюється за заявками, що надсилаються через Міністерство внутрішніх справ України до Міністерства оборони України, а також шляхом придбання їх у інших суб'єктів, що мають право на реалізацію відповідних видів зброї, у тому числі за кордоном у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 11. Придбання зброї самооборони
Громадяни України набувають право на придбання зброї самооборони та боєприпасів до неї за наявності дозволу на зброю, передбаченого статтею 11 цього Закону, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:
- на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю і боєприпаси до неї, газові пістолети і револьвери, патрони до яких заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, пістолети і револьвери вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії - громадянам України, які досягли 18 - річного віку;
- на вогнепальну комбіновану і нарізну мисливську зброю. При цьому право на придбання короткоствольної вогнепальної зброї індивідуального захисту та боєприпасів до неї мають лише громадяни України з 25 річного віку, які є народними депутатами України, та депутатами органів місцевого самоврядування, державними службовцями, посади яких віднесені до першої-шостої категорії, членами Кабінету міністрів України, суддями, працівниками правоохоронних органів або пенсіонерами таких органів, попередня робота яких була пов'язана з підвищеним ризиком (оперативно-розшукова діяльність, дізнання або досудове слідство).
Придбання і зберігання громадянами холодної зброї, обіг якої не заборонений цим Законом, дозволу на зброю і реєстрації не потребує.
Громадяни, які бажають придбати зброю, повинні пройти курси з вивчення основ законодавства України щодо зброї, її технічної конструкції та правил безпечного поводження зі зброєю, а також практичної стрільби. Організація відповідних курсів покладається на органи внутрішніх справ.
Для отримання дозволу на зброю громадяни подають органу внутрішніх справ за місцем проживання заяву встановленої форми, довідку про закінчення відповідних курсів, проходять медичний огляд, перевірку органів внутрішніх справ та складають залік з основ чинного законодавства та правил поводження зі зброєю і навичок щодо її застосування.
Дозвіл на зброю видається на кожну одиницю зброї відповідного виду. Заява громадянина про отримання дозволу на кілька одиниць зброї повинна містити обґрунтування такої необхідності.
Бойові припаси та патрони до цивільної зброї придбаваються громадянами на підставі дозволів на зберігання і носіння зброї, в порядку, що визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.
Стаття 12. Придбання, ввезення та вивезення зброї іноземцями
Іноземці мають право на придбання цивільної зброї бойових припасів і патронів за дозволами, що видаються органами внутрішніх справ на підставі клопотань дипломатичних представництв або консульських установ держав, громадянами яких вони є, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України за умови вивезення такої зброї з України не пізніше як через 5 днів після її придбання.
Іноземці, які отримали посвідки на постійне проживання в Україні, мають право на придбання зброї в порядку, встановленому для громадян України.
Мисливська та спортивна зброя може ввозитися іноземцями в Україну за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ та угоди про полювання, укладеної з мисливськими господарствами або запрошення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для участі у спортивних змаганнях.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що запрошують іноземців для участі у полюванні чи спортивних змаганнях, зобов'язані забезпечити надійне зберігання зброї та бойових припасів, що ввозяться.
Така зброя повинна бути вивезена з України у термін, встановлений зазначеною угодою чи запрошенням.
Порушення терміну вивезення іноземцями зброї з України тягне за собою конфіскацію зброї та бойових припасів до неї в порядку, встановленому законодавством України.
Забороняється ввезення на територію України та використання усіх видів, типів і моделей зброї іноземцями для забезпечення особистої безпеки, захисту життя і здоров`я інших громадян, їх власності, супроводження вантажів та інших цілей, не передбачених частиною третьою цієї статті, якщо це не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та законодавством України.
Стаття 1З. Дозвіл на зброю
Право на придбання зброї суб'єкти, зазначені в статті 9 цього Закону (крім Збройних Сил України та інших військових формувань), набувають після одержання ними дозволу на зброю, що видається на кожний її вид із зазначенням конкретної кількості одиниць у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Дозвіл на зброю видається органами внутрішніх справ за місцем проживання фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи на протязі одного місяця з дня подання необхідних документів терміном на три роки. Якщо заявнику відмовлено у дозволі на зброю, то у місячний строк йому має бути повідомлено про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення.
У разі придбання зброї та боєприпасів з метою подальшої їх реалізації, ввезення для проведення сертифікації (без права реалізації) та вивезення за межі України, дозвіл видається лише на їх придбання, довіз або вивіз з правом перевезення та зберігання до реалізації, завершення сертифікації чи доставки до місця призначення. Такі дозволи видаються органами внутрішніх справ терміном на шість місяців протягом десяти днів з дня подання необхідних документів. Після отримання позитивних результатів сертифікації, ввезена зброя може бути реалізована в загальному порядку.
Стаття 14. Відмова у видачі та анулювання дозволу на зброю
Дозволи на зброю не видаються, а видані анулюються за наявності:
1) довідки (висновку) медичної установи про те, що особа за станом здоров'я не може володіти зброєю;
2) рішення суду про визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним чи безвісті відсутнім;
3) відомостей про систематичні порушення особою правил обігу зброї, громадського порядку, перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря;
4) вироку суду про засудження особи до позбавлення волі;
5) непогашеної або не знятої у встановленому порядку з особи судимості за тяжкі злочини, а також злочини, скоєні із застосуванням зброї чи вибухових пристроїв;
6) ухвали суду про направлення для відбування позбавлення волі осіб, умовно засуджених з відстрочкою виконання вироку, або ухвали суду про заміну не відбутого строку виправних робіт покаранням у вигляді позбавлення волі.
Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Продовження терміну дії дозволу на зброю
Продовження терміну дії дозволу на зброю чи дозволу на придбання і довіз або вивіз зброї та боєприпасів здійснюється органами внутрішніх справ на той же строк, на який його було видано, за один місяць до закінчення терміну дії з вирішенням питання на протязі одного місяця.
Підставами для відмови у продовженні терміну дії дозволу на зброю можуть бути:
- неподання заявником усіх необхідних документів або подання відомостей, що не відповідають дійсності;
- відсутність необхідних умов для забезпечення виробництва, ремонту, реалізації, обліку чи зберігання зброї і бойових припасів або незабезпечення цих умов.
Стаття 16. Зупинення дії дозволу на зброю
У випадках притягнення власника зброї до кримінальної відповідальності, винесення вироку суду про умовне засудження до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку або виправних робіт, орган внутрішніх справ може прийняти рішення про тимчасове зупинення дії дозволу на зброю до прийняття остаточного рішення у порядку, встановленому чинним законодавством чи, відповідно, на період випробувального терміну, відстрочки виконання або відбуття виправних робіт.
Особа, щодо якої було прийняте рішення про призупинення дії дозволу на зброю, повинна здати дозвіл, зброю та боєприпаси до неї на тимчасове зберігання до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У разі ухилення від здачі вищезазначених предметів, останні можуть бути вилучені у примусовому порядку з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.
Після усунення підстав для призупинення дії дозволу на зброю, орган внутрішніх справ повертає зброю, боєприпаси і дозвіл на зброю власнику.
Стаття 17. Припинення дії дозволу на зброю
Дія дозволу на зброю припиняється у разі:
1) закінчення терміну дії, на який його було видано у разі непродовження в порядку, встановленому цим Законом;
2) припинення постійного місце проживання власника на території України;
3) конфіскації чи оплатного вилучення зброї та бойових припасів на підставі вироку суду або постанови органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;
4) ліквідації підприємства, установи, організації або припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було видано дозвіл на зброю;
5) смерть власника зброї.
У разі припинення дії дозволу на зброю, власник або спадкоємець зобов'язаний реалізувати зброю та боєприпаси до неї у визначеному порядку в місячний термін.
При невиконанні вказаної вимоги винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Питання щодо припинення дії дозволу на зброю вирішується судом.
Стаття 18. Реєстрація зброї
Придбана зброя реєструється шляхом внесення запису до відповідної графи дозволу на зброю, після чого останній надає право володіння, користування (в тому числі застосування), носіння, перевезення зброї, придбання боєприпасів до неї, ремонт зброї, зберігання зброї та боєприпасів до неї за місцем проживання власника чи за місцем знаходження об'єкта, що підлягає охороні, а також розпорядження зброєю.
Придбана зброя реєструється в день реалізації у відповідності з попереднім абзацом цієї статті суб'єктами підприємницької діяльності, що згідно з отриманою ліцензією займаються реалізацією зброї з наступним повідомленням необхідних даних органу внутрішніх справ у порядку та за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.
Суб'єкт, що придбав відомчу зброю, за винятком зброї військових формувань та зброї, придбаної суб'єктами підприємницької діяльності для реалізації, а також зброї, ввезеної для проведення сертифікації, повинен зареєструвати її в органах внутрішніх справ не пізніше десяти днів з дня придбання у відповідності з частиною першою цієї статті. Термін реєстрації відомчої зброї - три дні з моменту подання необхідних документів.
Стаття 19. Користування зброєю та її застосування
Державні органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни користуються зброєю відповідно до її цільового призначення на підставі дозволу на зброю.
Громадяни мають право застосовувати зброю для необхідної оборони від злочинних та інших протиправних посягань, затримання злочинців та в разі крайньої необхідності у випадках, передбачених статтями 36 і 39 Кримінального кодексу України.
Зброя застосовується громадянами як крайній захід для:
захисту від злочинних посягань на життя і здоров'я, житло та майно, своє власне чи інших громадян;
захисту від нападу на приміщення організації, установи чи суб'єкта підприємницької діяльності, де вони працюють;
затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з наступною передачею її працівникам органів внутрішніх справ.
Забороняється застосовувати зброю самооборони щодо жінок з явними ознаками вагітності та неповнолітніх, крім випадків скоєння ними збройного чи групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідальність за незаконне застосування зброї самооборони встановлюється законодавством України.
При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї, особа повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.
Стаття 20. Носіння і перевезення зброї
Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі дозвіл органів внутрішніх справ на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.
Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Стаття 21. Зберігання зброї
Право на зберігання зброї надається фізичним і юридичним особам, які отримали у встановленому порядку ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї або дозвіл на зброю чи придбання, ввезення або вивезення зброї і бойових припасів.
Зброя повинна зберігатись в умовах, що забезпечують її збереження та виключають доступ до неї сторонніх осіб. Цивільна зброя при зберіганні повинна знаходитись у стані, що виключає можливість її миттєвого застосування, за винятком зброї індивідуального захисту.
Для зберігання відомчої зброї і бойових припасів, що належать різним організаціям, дозволяється створення пунктів централізованого зберігання зброї на базі підприємств, що мають особливі статутні завдання.
До оформлення прийняття спадщини, у разі тривалого (більше трьох місяців) відрядження, проходження військових зборів чи строкової служби в Збройних силах України, а також за наявності інших поважних причин, з дозволу органу внутрішніх справ дозволяється тимчасове зберігання зброї без права користування у дорослого члена сім'ї або у близького родича власника зброї при дотриманні правил її зберігання.
Стаття 22. Колекціонування зброї
Право на колекціонування зброї надається юридичним та фізичним особам, які раніше отримали у встановленому порядку ліцензію на виробництво, ремонт чи реалізацію зброї, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів або дозвіл на зброю.
Стаття 23. Експорт та імпорт зброї
Експорт та імпорт військової зброї і бойових припасів до неї, а також її основних частин здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України уповноваженими державними органами з додержанням вимог чинного законодавства.
Експорт та імпорт цивільної та службово-штатної зброї і бойових припасів до неї здійснюється після проведення сертифікації зброї за дозволом Міністерства внутрішніх справ України підприємствами, організаціями, установами і громадянами, що мають ліцензію на виробництво, ремонт або реалізацію цивільної зброї та боєприпасів до неї, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів.
Ввезення зброї та боєприпасів для проведення їх сертифікації без права реалізації здійснюється в порядку, встановленому статтею 13 цього Закону.
Ввезення та вивезення цивільної зброї та боєприпасів до неї громадянами України проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України або уповноваженим державним органом.
Ввезення зброї, що належить іноземним юридичним особам, службово - штатної та військової зброї іноземними громадянами та посадовими особами здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів і міжурядових угод України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Охоронці, що супроводжують вантаж, мають право ввозу і вивозу належної їм на підставі оформлених документів службово-штатної зброї. Після передачі вантажів така зброя у дводенний термін повинна бути вивезена з території України.
Така зброя повинна бути вивезена з території України у термін, встановлений зазначеною угодою чи запрошенням.
Стаття 24. Транзит зброї
Транзит через територію України зброї, що належить іноземним юридичним або фізичним особам, а також інших вантажів, що охороняються озброєною охороною інших держав, здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів та міжурядових угод України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 25. Облік зброї
Уся виготовлена в Україні зброя, а також зброя, ввезена на її територію, підлягає облікові, який здійснюється шляхом збору, систематизації та реєстрації відомостей про наявність, стан та використання зброї в Україні в цілому, в Автономній республіці Крим, областях, містах і районах.
Система обліку і порядок реєстрації зброї визначається цим Законом, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України або уповноваженого ним органу.
В Україні ведеться інформаційна кулегільзотека слідів, що залишаються на кулях та гільзах сертифікованих видів і систем зброї. Порядок ведення кулегільзотеки визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 26. Контроль за обігом зброї
Державний контроль за обігом зброї та боєприпасів (за винятком військової зброї та боєприпасів до неї) здійснюється державними органами, уповноваженими на те чинним законодавством України.
Вказівки цих органів та їх посадових осіб у межах їх повноважень із питань дозвільної системи щодо зброї є обов'язковими до виконання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Розділ ІІІ. Особливості обігу військової, службово-штатної та окремих видів цивільної зброї
Стаття 27. Військова зброя
Обіг військової зброї та боєприпасів до неї регулюється чинним законодавством, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.
Стаття 28. Службово-штатна зброя
Службово-штатна зброя надається у тимчасове користування особовому складові охорони, працівникам і посадовим особам державних органів, підприємств, що мають особливі статутні завдання чи здійснюють діяльність, пов'язану з обігом зброї, тільки за наявності особистого дозволу на зброю виключно для виконання службових повноважень, а також обов'язків відповідно до статутних завдань підприємств, установ і організацій.
Порядок і умови видачі дозволів на службово-штатну зброю встановлюються Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом.
Стаття 29. Нагородна зброя
Нагородна зброя - це зброя, отримана громадянами в порядку заохочення за особисті заслуги у довічне користування на підставі наказу державного органу чи посадової особи, яким відповідно до чинного законодавства України надано право нагороджувати іменною зброєю, а також на підставі нагородних грамот та інших документів уповноважених органів та посадових осіб іноземних держав.
Нагородна вогнепальна зброя реєструється в органах внутрішніх справ за місцем проживання нагородженого з видачею дозволу на зброю без зазначення терміну дії і зберігається в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України чи уповноваженим ним органом.
Після смерті нагородженого нагородна зброя передається спадкоємцями до органу внутрішніх справ за місцем проживання.
Стаття 30. Колекційна зброя
Колекційна зброя - зброя, що спеціально підбирається власником за окремими властивостями чи призначенням для формування колекцій та експонування в музеях, на виставках або за місцем проживання.
Колекційною може бути як сучасна так і несучасна зброя.
Вогнепальна колекційна зброя, що використовується як експонат у постійних музейних експозиціях, повинна бути приведена у стан, що виключає можливість її застосування.
Вогнепальна зброя і боєприпаси, що використовуються як експонати на виставках, а також зареєстрована зброя, що зберігається у відповідності з вимогами чинного законодавства, не потребують приведення їх у непридатний до стрільби стан.
Стаття 31. Спортивна зброя
Спортивна зброя - вид цивільної зброї, що відповідає стандартам міжнародних чи національних спортивних федерацій і призначається для проведення спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів.
Стаття 32. Мисливська зброя
Мисливська зброя - вид цивільної зброї, (мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною парадокс з нарізами 100 - 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці з свердловиною "сюпра",
